- побігайка
- -и, ж., розм.Людина, яка довго не затримується на одному місці; непосида.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
побігайка — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
побігачка — и, ж. 1) Те саме, що побігайка. 2) жарт. Пронос … Український тлумачний словник
побігуця — і, ж., діал. Те саме, що побігайка … Український тлумачний словник
пойда — и, ж., діал., зневажл. Непосида, побігайка … Український тлумачний словник